Москва нервово відреагувала на «Кримську платформу», а візит до США намагалася дискредитувати

Події кінця серпня та початку вересня ц.р. засвідчили про значний поступ нашої держави на зовнішньополітичній арені. Проведення інавгураційного засідання «Кримської платформи» за участі 46 міжнародних партнерів, серед яких глави держав, урядів, парламентів, зовнішньополітичних відомств, міністри багатьох провідних держав світу, очільники головних міжнародних організацій, впливові фахівці експертного середовища та, нарешті, вихідці з протизаконно захопленого Росією півострова, в тому числі й ті, які вимушено живуть у режимі окупації, засвідчило дуже високий рівень його організації. Це викликало нервову реакцію Кремля, який усім учасникам заходу став погрожувати санкціями.

Глава російського МЗС Сергій Лавров назвав поважне міжнародне зібрання «шабашем». Найсмішніше, що Москва згадала про міжнародне право, звинувативши учасників «Кримської платформи» в намаганні порушити територіальну цілісність РФ, вважаючи міжнародну вимогу повернення окупованого російськими військами півострова Україні замахом на свій суверенітет. Міжнародна спільнота з посмішкою поставилася до вимог і погроз Москви, а країни-члени ЄС вирішили ще продовжити європейські санкції РФ за окупацію Криму.

До речі, під час проведення установчого засідання «Кримської платформи» за участі політичного керівництва України та поважних представників міжнародної спільноти відбулося предметне обговорення теми збройного захоплення Криму російськими військами в лютому-березні 2014 р. та його незаконної окупації, мілітаризації і створення на його території небезпечного плацдарму, що несе загрозу територіальній цілісності України, безпековій ситуації в Причорномор’ї та усьому європейському континенту.

Президент України Володимир Зеленський під час виступу на саміті «Кримської платформи». Київ, 23 серпня 2021 року

На цьому засіданні світові лідери висловили повне несприйняття російського намагання анексії Криму, засудили агресивні дії Москви щодо України, у виступах вимагали повернення статусу кво, тобто ситуації, що передувала подіям 20 лютого 2014 р., коли почалася військова агресія РФ проти нашої держави з метою захоплення частини української території площею 27 тис. кв. км.

На превеликий жаль, в умовах російської окупації Крим став схожим на «порохову діжку». Москва тут втричі збільшила свою військову присутність. Із всесвітньо відомого курорту півострів перетворився на військову базу, територію, де грубо й системно порушуються права та свободи людини, відбуваються політичні переслідування, насильницькі зникнення, незаконне утримання багатьох політичних в’язнів, тортури, придушення свободи ЗМІ та віросповідання, експропріація власності, примусові демографічні зміни, незаконний призов українських громадян до російської армії, пропаганда війни серед дітей тощо.

Останні арешти в Криму Нарімана Джеляла та чотирьох кримськотатарських активістів, а також затримання ще десятків осіб, які прийшли до приміщення ФСБ в Сімферополі для підтримки своїх однодумців, тільки підтвердили ганебну практику Кремля знищувати всіх, хто не згоден із злочинною політикою окупації українського півострова, висуваючи їм фальшиві звинувачення.

Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял під час конференції «Крим після п'яти років російської окупації» в Інституті миру США. Вашингтон, 19 березня 2019 року

Міжнародна спільнота свідома того, що окупація Криму поставила під сумнів ефективність усієї міжнародної системи безпеки, принципів територіальної цілісності та недоторканності кордонів. Тому установчий саміт «Кримської платформи» в Києві став центром вироблення та ухвалення ключових міжнародних рішень щодо Криму. Після його проведення фактично розпочався зворотний відлік часу до звільнення українського півострова. «Кримська платформа» засвідчила готовність до підвищення ефективності міжнародного реагування на тривалу окупацію Криму, посилення міжнародного тиску на Кремль для досягнення головної мети – деокупації півострова та повернення його Україні мирним шляхом. Із запуском у Києві нового міжнародного майданчика почалася нова глава в історії Криму – про його деокупацію.

Важливим результатом установчого саміту стала Спільна декларація, в якій зроблено однозначну оцінку незаконним та агресивним діям Росії, підтверджено готовність дотримуватися політики невизнання спроби анексії Криму аж до моменту його повернення Україні. Серед засобів тиску на агресивну політику Москви згадуються застосування санкцій, захист прав людини, подолання екологічних та економічних наслідків окупації, забезпечення свободи навігації в Чорному та Азовському морях.

Для інструменталізації діяльності «Кримської платформи» створено її постійно діючий офіс, що розпочав свою роботу і співпрацюватиме з уповноваженими представниками учасників саміту й координуватиме спільну роботу. Так що з глибоким переконанням можна зазначити, що 23 серпня 2021 р. – дата проведення установчого засідання «Кримської платформи» стало своєрідним рубежем у відліку часу щодо повернення півострова його законному власнику – державі Україна.

Знаковою політичною подією початку вересня ц.р. став також візит глави Української держави до США. Відчувалося бажання офіційної Москви повністю знівелювати його значення. Водночас, не забуваємо, що президент України став другим європейським лідером, якого приймав глава Овального кабінету. Зрозуміло, що це визнання з боку Вашингтона вважливості України в системі міжнародних координат та зовнішньополітичних пріоритетів США. Проведенню візиту передувала значна підготовча робота безпрецедентного характеру. Тому не дивно, що візит був наповнений, крім головної точки його проведення – переговорів двох президентів, великою кількістю зустрічей на політичному рівні та з представниками американського бізнесу, супроводжувався підписанням багатьох двосторонніх документів, проведенням культурно-освітніх заходів.

Президент України Володимир Зеленський (л) під час зустрічі з президентом США Джо Байденом. Вашингтон, 1 вересня 2021 року

У наших громадян були великі очікування щодо економічної складової перебування українського президента в США. Тому нагадаю, що в рамках візиту було підписано Меморандум про взаєморозуміння між урядами України та США щодо комерційного співробітництва та три угоди на загальну суму 2,5 млрд дол. США, які уклав «Укроборонпром». Мінагрополітики підписало Меморандум про взаєморозуміння з американською компанією Lindsay щодо виробництва іригаційного обладнання в нашій країні, а міністр охорони здоров'я України досяг домовленості про співпрацю з компаніями General Electric, Medtronic та MSD.

Глава Української держави зустрівся з провідними інвесторами, представниками венчурних фондів та акселераторів Кремнієвої долини, яких запросив для ведення багатомільярдного бізнесу в Україні, де створено дуже сприятливі умови для діяльності у сфері IT технологій. Представникам американського бізнесу було представлено План трансформації України, спрямований на залучення 277 млрд. дол. інвестицій в українську економіку. За досягнутими домовленостями, США нададуть Україні додаткові 12,8 млн. дол. COVID допомоги, а також 45 млн. дол. гуманітарної допомоги для жителів Донбасу. Під час візиту було підписано документи в енергетичній галузі, реалізація яких відкриє можливість залучити інвестиції для будівництва п'яти енергоблоків вартістю до $30 млрд. Цієї осені Українсько-американська рада з торгівлі та інвестицій проведе своє 10-те засідання.

Що стосується двостороннього політичного діалогу, то сама зустріч президентів України та США відбулася в досить конструктивній атмосфері. Особливо чутливі теми були обговорені під час зустрічі тет-а-тет. Як правило, їх результати ніколи не оприлюднюються. А от щодо зустрічі у форматі делегацій, то глава Білого дому, загалом, дав позитивну оцінку реформ, які реалізуються в Україні. Лідер США підтримав євроатлантичну інтеграцію України, втім конкретних термінів приєднання до Альянсу ще не назвав.

Питання майбутнього членства України в НАТО викликало біснування у стінах Кремля. Москва відразу почала погрожувати жорсткими заходами у відповідь. Тільки в українців виникає законне питання: в часи президентства Януковича у 2010-13 рр. Україна згорнула співпрацю з НАТО, висунувши тезу про позаблоковість. А Москва замість того, щоб підтримувати Київ просто використала ситуацію, незаконно окупувавши Крим з намаганням його анексувати, та частину Донбасу. З огляду на заморожений стан відносин України з Північно-атлантичним альянсом у той час, Брюссель дуже декларативно відреагував на російську окупацію Криму. Тому не зрозуміло, чому зараз Кремль дивується, що після того, як нахабно захопив низку українських територій, Київ вбачає саме в Альянсі гарантію своєї безпеки і підтримки в забезпеченні територіальної цілісності.

Під час зустрічі двох президентів також порушувалося питання безпеки в Чорноморському регіоні та тимчасово окупованому Криму. США позитивно оцінили створення «Кримської платформи» як потужну ініціативу на шляху деокупації півострова. Було запропоновано залучити президента США до процесу мирного врегулювання конфлікту на Донбасі. Обговорювалися також загрози від реалізації проекту «Північний потік – 2». Київ отримав важливі гарантії, що у разі виникнення загроз для енергетичної безпеки України з боку РФ, то США гарантують запровадження санкцій проти «Північного потоку – 2».

У межах робочого візиту до США було підписано низку угод щодо стратегічного оборонного партнерства, науково-технічного співробітництва, безпеки космічних польотів, захисту інформації, а також прикордонної безпеки. Цієї осені у Вашингтоні Міністр закордонних справ України та Державний секретар США на засіданні Комітету стратегічного партнерства затвердять нову Хартію. У жовтні ц.р. уряди України та США планують провести в Києві 4-те засідання Двостороннього українсько-американського кібердіалогу для сприяння двосторонньому співробітництву в галузі кібербезпеки.

Так що можна досить впевнено зазначити критикам з Москви, що робочий візит президента України до США мав конкретну додану вартість у співпраці Києва з Вашингтоном в політико-безпековій та торговельно-економічній сферах як свідчення реальної співпраці стратегічного характеру.

Олександр Левченко, дипломат, посол України в Хорватії та Боснії і Герцеговині (2010-2017 рр.), Заступник постійного представника президента України в АР Крим (2005-2006 рр.)

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції