Доступність посилання

ТОП новини

Сигнали лиха з Криму: сім скандалів, які людей до Путіна довели


Колаж

У Криму, після його російської анексії, з'явилася традиція ‒ щороку місцеві жителі просять президента Росії Володимира Путіна вирішити їхні проблеми або захистити від підконтрольної Москві місцевої влади. Ми вирішили нагадати, хто та з якого приводу звертався до російського президента й чи були ці люди почуті.

Авторами публічних звернень до Володимира Путіна, як правило, стають кримчани, які вірять у російську парадигму про те, що президент Росії ‒ «джерело справедливої влади» та єдиний, хто може вирішити будь-які проблеми у цій країні. Переконання щодо «хорошого царя та поганих бояр» стає для багатьох приводом шукати допомоги у «найголовнішого» з надією, що він почує і в усьому розбереться.

Події, що розгортаються у Форосі, де громадськість стала на захист парку, знищуваного на догоду комерційній забудові, спонукали нас згадати про інші резонансні історії, в яких жителі півострова просили допомоги у Володимира Путіна.

«Просимо вашого втручання»

Цього року традицію просити допомоги у російського президента продовжили жителі Фороса ‒ південнобережного селища, в якому зараз знищують і забудовують майже двохсотлітній парк із сотнями рідкісних, екзотичних та червонокнижних дерев і рослин.

Декілька десятків активних місцевих жителів у зв'язку з цим записали відеозвернення до Володимира Путіна.

Допоможіть нам врятувати те, за що всі так люблять Крим: неповторну природу
Жителі Фороса

«Шановний Володимире Володимировичу! Сьогодні ми, кримчани, просимо вас, нашого президента, про допомогу. У наш спільний дім прийшла біда. Місце, де ми перебуваємо, вже скоро можуть зрівняти з землею. У Фороському парку, яким зачаровані мільйони людей, почалася масштабна забудова, яка назавжди змінить його вигляд. Коли ми записуємо це звернення, під важкою технікою гине чергове дерево і зводиться черговий метр паркану. Ми просимо вашого втручання, щоб негайно зупинити будівництво в парковій зоні. Сім років тому ви сказали: Крим має для Росії сакральне значення. Допоможіть нам врятувати те, за що всі так люблять Крим: неповторну природу», ‒ сказали вони.

Автори звернення зазначили, що вони не екстремісти і не закликають до заворушень і терактів, а «мирні люди й хочуть жити гідно на своїй землі в гармонії з природою».

Чи дійшов скандал з Фороса до Кремля, наразі невідомо. Прессекретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков повідомив російських журналістів, що йому «невідомо, чи про це доповідали президентові». Однак він назвав ситуацію «дуже важливою» і пообіцяв, що на неї «звернуть увагу й поставлять запитання керівництву Криму».

На місці подій вже побували різні кримські чиновники, які обіцяють створити робочу групу за участі Генпрокуратури Росії для перевірки будівництва.

Водночас жителями Фороса, які виступили на підтримку парку, стала цікавитися місцева поліція.

«Звертаємося до Путіна й заздалегідь йому дякуємо»

Торік у лютому ініціативна група з Сімферополя закликала Володимира Путіна відродити українську гімназію в Сімферополі та українські школи на всій території півострова. Звернення від «батьків українських дітей» було опубліковане в газеті кримського відділення «Коммунисты России» «Искра правды». Вони стверджують, що з 2014 року російська влада Криму закрила українські школи, українську газету та український театр. Усе це вони називають «етноцидом українців».

Як же діти говоритимуть, писатимуть, читатимуть рідною українською мовою, якщо немає школи, немає підручників, вчителів
Ініціативна група батьків із Сімферополя

«Чому влада робить усе для того, щоб знищити все українське в Криму? Як же діти говоритимуть, писатимуть, читатимуть рідною українською мовою, якщо немає школи, немає підручників, вчителів тощо. Це порушення й нині чинної статті 10 Кримської Конституції! Виходить ‒ на папері та на словах усе є, а насправді нічого немає. Це порушення прав і гідності громадян. Президент Росії Володимир Володимирович Путін на раді з російської мови сказав, що ніхто не має права забороняти людям розмовляти, читати й писати своєю рідною мовою, тому ми звертаємося до нього ‒ допоможіть вирішити нашу проблему з відродженням української гімназії та українських шкіл на півострові, заздалегідь дякуємо йому за це», ‒ йдеться у зверненні.

Будівля української гімназії в Сімферополі, травень 2012 року
Будівля української гімназії в Сімферополі, травень 2012 року

Ні російська влада, ні підконтрольна їй влада Криму публічно не відреагували на це звернення. Українську гімназію в Сімферополі вони, нагадаємо, у 2014 році перепрофілювали в російськомовну й відтоді там навчають дітей російською мовою та за російськими програмами.

У Кримській правозахисній групі, як і раніше, фіксують відсутність у Криму українських шкіл та зменшення класів з українською мовою навчання.

У жовтні 2019 року Генсекретар ООН Антоніу Гутерріш у своїй доповіді «Про становище в галузі прав людини в Автономній Республіці Крим та Севастополі» наполегливо рекомендував «забезпечити доступність освіти українською мовою».

Російська влада будь-які звинувачення в дискримінації українців у Криму заперечує.

«Наше звернення ‒ це крик душі»

Торік у жовтні відеозвернення до президента Росії записав колектив держпідприємства «Універсал-авіа», який просив не допустити забудови найстарішого військового аеродрому «Заводське» під Сімферополем.

Ситуація, що склалася навколо аеродрому, сумна. Наше звернення ‒ це крик душі
Колектив держпідприємства «Універсал-авіа»

Його співробітники говорять, що хочуть зберегти для авіаторів і захистити від забудовників аеродром, де зокрема починав свій шлях герой Радянського Союзу Амет-Хан Султан.

«Шановний президенте Російської Федерації, звертаємося до вас як до гаранта реалізації програми розвитку малої авіації в Росії. Так складається, що ми, можливо, станемо свідками того, що замість розвитку малої авіації ми поховаємо це поле (аеродром «Заводське» ‒ КР) забудовою під мікрорайон «Заводське». Ситуація, що склалася навколо аеродрому, сумна. Наше звернення ‒ це крик душі. Почуйте нас, будь ласка, і зверніть увагу на нас», ‒ просили вони Володимира Путіна.

Це звернення з'явилося після того, як російська влада Криму повідомила про плани збудувати на території «Заводського» повноцінний житловий мікрорайон з усією інфраструктурою. Забудовником є ТОВ «Консоль-Буд ЛТД» ‒ фірма з сімейного бізнесу спікера російського парламенту Криму Володимира Константинова.

У російському уряді Криму повідомили, що в разі забудови аеродрому підприємство «Універсал-авіа» планують оптимізувати «до ринкової моделі» з можливістю його перенесення на територію аеропорту «Сімферополь».

У лютому 2021 року, за повідомленнями кримських ЗМІ, невідомі почали завозити будматеріали на територію аеродрому «Заводське», а частину його бетонного паркану вирізали і встановили там ворота із замком.

«Врятуйте Крим!»

Влітку 2019 року кримчани просили президента Росії захистити західне узбережжя півострова від зазіхань комерційних структур. Зокрема, йшлося про озера Ойбурське в Сакському районі та Донузлав під Євпаторією.

«Шановний Володимире Володимировичу, врятуйте Крим. Забудова пляжів, видобуток піску знищують найкращі пляжі Західного Криму. Під виглядом інвестиційних проєктів у нас забирають найкраще узбережжя. Нераціональне хижацьке витрачання бюджетних грошей вбиває Крим. Врятуйте унікальну природу Криму! Збережімо Крим для наших дітей! Крим ‒ це народ! Врятуйте Крим!» ‒ закликали місцеві жителі.

На озері Ойбурське кримська влада планувала віддати 20 гектарів площі під будівництво креветочної ферми. А на Донузлаві комерційні структури видобувають пісок у промислових масштабах, через що пляжна територія західного узбережжя півострова йде під воду.

У результаті за рішенням кримської влади будівництво креветочної ферми на озері було зупинене. А російський глава Криму Сергій Аксенов пообіцяв, що цей інвестпроєкт реалізовуватися не буде.

Але видобуток піску на Донузлаві триває.

«Врятуйте наше улюблене місто!»

У 2017 році жителі Алупки просили Володимира Путіна повернути їхньому місту органи місцевого самоврядування, які були там ліквідовані після російської анексії Криму у 2014 році.

«Наше місто гине! Будь ласка, просимо вас переглянути питання про адміністративний поділ міста Ялти, повернути Алупці органи місцевого самоврядування, міську раду, бюджет, а також служби, що забезпечують нормальне функціонування міста. Будь ласка, врятуйте наше улюблене місто», ‒ йдеться у відеозверненні.

Записати відеозвернення алупкінців спонукало те, що напередодні адміністрація Воронцовського палацу почала огороджувати його територію парканом і повідомила про намір ввести плату за вхід. Для місцевих жителів Воронцовський парк ‒ одна з небагатьох зон відпочинку й територія, через яку в деяких пролягає шлях на роботу. Але коли люди підняли тривогу, виявилося, що в самому місті немає чиновників, до яких вони могли б звернутися. Оскільки основний центр управління ‒ в Ялті.

Автор Крим.Реалії Іван Путілов, який тоді висвітлював ситуацію там, зазначає, що це звернення «мало ефект».

«Як я розумію, у суспільній свідомості кримчан вкорінена думка, що Путін може вирішити будь-яку проблему. У цій конкретній ситуації, до речі, звернення спрацювало. Путін особисто, думаю, не дивиться всі ці повідомлення, як і його адміністрація. Але вони потрапляють у публічну площину. Звернення жителів Алупки почали тиражувати російські ЗМІ федерального значення, і це змусило місцеву владу звернути на нього увагу. Звернись вони до мера Ялти, Аксенова ‒ ефект був би меншим. А тут московські журналісти почали телефонувати й запитувати, у чому справа», ‒ говорив журналіст.

У результаті платний вхід у Воронцовський парк запроваджувати не стали. Однак і органи місцевого самоврядування Алупці не повернули.

«Будь ласка, врятуйте, пане Путіне!»

Один з найвідоміших і резонансних епізодів, коли кримчани зверталися до Володимира Путіна, стався в Євпаторії. У 2016 році місцеві підприємці з російськими прапорами благали президента Росії «врятувати їх від свавілля» місцевої «фашистської влади». Це сталося після того, як місцеві силовики почали силову зачистку ринку «Олімп», де працювали ці підприємці.

Будь ласка, Врятуй! Заліште нам місця, будь ласка, пане Путіне!
Підприємниця з Євпаторії

«Коли ми попереду планети всієї бігли на референдум два роки тому (у 2014 році ‒ КР), я вісім годин у черзі стояла, о восьмій ранку прийшла голосувати. Я реально думала, що ми тікаємо від фашизму, а виходить, що ми прибігли до інших фашистів», ‒ зізналася одна з підприємниць на відео.

Вона, стоячи на колінах, просила: «Будь ласка, врятуйте! Залиште нам місця, будь ласка, пане Путіне!», ‒ благала жінка.

Але це не допомогло. Силовики зачистили ринок. Протестувальників-підприємців силою витіснили з території. Після знесення «Олімпу» його торговці були змушені переїхати на інше місце, надане їм владою. Воно виявилося невпорядкованим і не дуже привабливим для покупців.

«Якщо ми Росія, захищайте нас!»

Одними з перших у Криму публічно поскаржилися Володимиру Путіну жителі кримського селища Коктебель. У 2015 році вони звернулися до нього з проханням не допустити розробку кар'єру з видобутку андезитів біля Карадазького природного заповідника.

Вперше питання будівництва там кар'єру постало за декілька років до російської анексії півострова. Але тоді після протестів громадськості українська влада відмовилася від цього починання. У російських реаліях до цієї ідеї знову повернулися.

Карадаг з Ечкідага, автор фото Сергій Криниця
Карадаг з Ечкідага, автор фото Сергій Криниця

Резонансним тоді стало відеозвернення до російського президента, зняте коктебельцями. На відео місцева жителька сказала, що Карадаг «не чіпали навіть фашисти» і його вдалося зберегти за України.

Якщо ми ‒ Росія ‒ нехай тут працюють російські закони, захищайте нас!
Жителі Коктебеля

«Ми зараз вийшли й будемо виходити всім світом. Коли тут були фашисти-окупанти, був даний наказ: Карадаг зберегти й не чіпати. Коли тут була українська влада ‒ було повне безвладдя. Якщо ми ‒ Росія ‒ нехай тут працюють російські закони, захищайте нас! Культура, історична спадщина живить націю і є фактором національної безпеки, Володимире Володимировичу Путіне! Ми захищаємо нашу безпеку. Дайте людям нормально жити, творити, процвітати й бути щасливими», ‒ сказала вона.

У результаті протести жителів Коктебеля вплинули на рішення підконтрольної Росії влади Криму. Вони відмовилися від ідеї створення кар'єру в заповіднику, назвавши її «неприпустимою» і пославшись на «великі екологічні ризики». Для видобутку будматеріалів було рекомендовано знайти альтернативні майданчики.

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

  • 16x9 Image

    Вікторія Веселова

    Кримська журналістка, оглядач політичних, економічних і соціальних тем в анексованому Росією Криму. З Крим.Реалії співпрацює з 2014 року. З метою безпеки справжнє ім'я та інші відомості про автора не розкриваються.

XS
SM
MD
LG