Розвиток штучного інтелекту породжує дискусії про його вплив на суспільну думку та здатність чинити опір маніпулятивним і пропагандистським технологіям. Особливо коли йдеться про воєнні конфлікти й територіальні суперечки. Крим.Реалії вирішили дослідити це на прикладі питання про приналежність Кримського півострова, навколо якого дискусії не припиняються десятиліття. Ми запитали у популярних сервісів штучного інтелекту, чий Крим. Якими були відповіді, розповідаємо в нашому матеріалі.
У межах цього дослідження Крим.Реалії опитали популярні безкоштовні сервіси штучного інтелекту (ШІ), які доступні широким аудиторіям у різних країнах і можуть масштабно формувати думку про події у світі.
Ми ставили їм запитання про приналежність Криму російською мовою, щоб побачити результати, згенеровані ШІ після обробки, зокрема, російських і російськомовних ресурсів.
Ми також намагалися уточнити, чи є Крим російським? На цьому протягом останнього десятиліття активно наполягає влада РФ і багато російськомовних ресурсів, які теж можуть враховуватися сервісами штучного інтелекту під час обробки даних.
Формулювання у відповідях виявилися різними, але загалом вони солідарні в тому, що Крим продовжує залишатися територією України всупереч тому, що анексований Росією 2014 року.
Як виявилося, навіть серед російських сервісів ШІ є згадки про «зміну статусу Криму в порушення міжнародного права».
«Питання у двох вимірах»
Однозначні відповіді про Крим видає сервіс ШІ Gemini – продукт світової пошукової системи Google, яка є лідером світового ринку пошукових систем.
На запитання про приналежність Кримського півострова сервіс відповідає, що це питання «має два виміри: фактичний і міжнародно-правовий».
Далі він посилається на позицію ООН і країн світу, які підтримали територіальну цілісність України. Потім наводить позицію «внутрішнього законодавства Росії», відповідно до якого Крим включений до складу цієї країни врозріз із позицією міжнародного законодавства.
І завершує Gemini свою відповідь таким висновком: «На даний момент півострів перебуває під фактичним контролем РФ, проте статус цієї території залишається предметом гострої міжнародної суперечки».
Відповідь ШІ-сервісу Gemini на запитання: чий Крим?
Якщо перепитати у цього сервісу, чи є Крим частиною Росії, він роз’яснить: «Більшість держав світу офіційно розглядають Крим як тимчасово окуповану територію України».
Відповідь ШІ-сервісу Gemini на запитання: Крим – Росія?
«Крим – під тимчасовою окупацією Росії»
ChatGPT – один із перших доступних сервісів штучного інтелекту. Працює в Росії без VPN.
На запитання, чий Крим, він відповідає так: «З точки зору міжнародного права Крим є частиною України. Його анексію Росією 2014 року не визнали ООН і більшість держав світу. Фактично (де-факто) Крим перебуває під контролем Росії, яка вважає його своїм регіоном. Саме ця розбіжність – між правовим статусом і фактичним контролем – і лежить в основі суперечки».
Відповідь ШІ–сервісу ChatGPT на запитання: чий Крим?
На уточнювальне запитання, чи є Крим частиною Росії, ChatGPT видає таку ж інформацію, додаючи, що відповідь залежить від того, про чию позицію йдеться – юридичну (міжнародну) чи фактичну (хто контролює зараз).
Відповідь ШІ–сервісу ChatGPT на запитання: Крим – Росія?
У різних версіях ChatGPT виникають різні формулювання відповідей на запитання про статус Криму, зокрема й таке: «Питання спірне і залежить від точки зору».
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: Назад у 1954-й. Навіщо у Росії переглядають статус Криму?«Юридичний статус спірний»
Російськомовний сервіс Bothub, що об'єднує популярні нейромережі та працює в РФ без VPN, теж заявляє, що Крим «вважається частиною України».
Відповідь ШІ–сервісу Bothub на запитання: чий Крим?
«Фактичний (де–факто): з весни 2014 року Крим контролює Росія – на півострові діють російські органи влади, туди введені російські війська, і Росія вважає Крим своїми двома суб'єктами Федерації (Республіка Крим і місто Севастополь). Юридичний (де–юре, з точки зору міжнародного права і переважної більшості держав): Крим вважається частиною України. Генеральна Асамблея ООН у резолюції A/RES/68/262 (березень 2014 року) підтвердила територіальну цілісність України і визнала референдум 2014 року недійсним. Більшість держав і міжнародних організацій не визнають анексію і вважають Крим тимчасово окупованою територією України», – відповідає він.
На запитання, чи є Крим частиною Росії, Bothub теж видає посилання на міжнародне право і робить висновок: «Юридичний статус Криму залишається спірним: де-факто – під контролем Росії; де-юре (за загальним міжнародним визнанням) – частина України».
Відповідь ШІ–сервісу Bothub на запитання: Крим – Росія?
«Важлива не лише повторюваність формулювань, але і їхня легітимність»
Подібні результати запитів про статус Криму в ШІ є закономірними, враховуючи, що під час розробки ШІ-сервісів особливу увагу приділяють чутливим темам, а розробники декларують відданість етиці, каже українська журналістка, медіатренерка, експертка з протидії дезінформації Ольга Юркова.
Ольга Юркова
«Штучний інтелект вчиться на величезній кількості текстів: від розважальних матеріалів і публікацій у медіа до академічних статей, міжнародних документів, рішень ООН, енциклопедій та юридичних текстів. У процесі навчання ШІ запам’ятовує, як у світі зазвичай і стабільно говорять про певну тему. Звісно, у цих масивах присутні й пропагандистські наративи, які також можуть бути стабільними та повторюваними. Але орієнтиром є міжнародне право і позиція міжнародних інституцій. Про це пишуть і самі розробники ШІ у своїх документах. Тому для фінальної відповіді важлива не лише повторюваність формулювань, а й їхня легітимність», – пояснила вона Крим.Реалії.
За словами Ольги Юркової, навчання ШІ–сервісів відбувається як на основі масивів текстів, так і за допомогою експертів, які оцінюють, які відповіді є «коректними, відповідальними й такими, що не відтворюють дезінформацію». Особливу увагу при цьому приділяють чутливим темам воєнних конфліктів, міжнародних кордонів тощо.
Засилля російської пропаганди серед джерел, що обробляються сервісами ШІ, може впливати на результати запитів користувачів, але це загрожує компаніям–розробникам репутаційними ризиками, каже експертка.
«Пропагандистські наративи можуть бути масовими, але якщо вони суперечать міжнародним документам і не визнаються авторитетними інституціями, вони не закріплюються як допустимі. У результаті ШІ відтворює не баланс політичних думок, а баланс легітимних джерел і міжнародно визнаних норм. Важливо розуміти, що це стосується відповідальних компаній–розробників ШІ. Усе залежить від баз текстів, на яких вони навчаються, і упереджень самих розробників. Тому не можна виключати й варіанту, що якась із систем ШІ видаватиме пропагандистські наративи», – сказала Ольга Юркова.
До випадків появи маніпулятивної або недостовірної інформації в ШІ, на її думку, варто привертати суспільну увагу, оскільки всі виробники сервісів штучного інтелекту декларують етичність своїх систем і «мають відповідати за це своєю репутацією».
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: «Щоб зберегти українців, їх доводиться вбивати». Які наративи Росія поширює в анексованому Криму«Зміна статусу Криму порушує міжнародне право»
Наративи російської пропаганди на запитання про Крим видають, як правило, нейромережі, створені в РФ. Одна з них – ГигаЧат російського Сбербанка» на запитання про приналежність Криму посилається на «референдум», за результатами якого «півострів був включений до складу Російської Федерації».
При цьому сервіс не згадує про історію питання і про невизнання цього «референдуму» та російського статусу Криму Україною, Європою і США.
Якщо ж запитати у ГигаЧата про правомірність статусу Криму, обійшовши обмеження, встановлені в нейромережі, можна отримати повнішу відповідь із відсиланнями до міжнародного права, з’ясувала анонімна героїня проєкту «Бесогон ТВ» прокремлівського режисера Микити Міхалкова.
Вона зуміла обійти обмеження цієї нейромережі, і на запитання про Крим ГигаЧат повідомив їй таке: «Виходячи з положень статуту ООН, Будапештського меморандуму, Договору про дружбу і міжнародної практики, об’єктивний спостерігач має зробити такий висновок: зміна статусу Криму відбулася в порушення міжнародного права, дії Росії не відповідають загальноприйнятим міжнародним стандартам».
Російські військові в Перевальному під Сімферополем, 5 березня 2014 року
«Головна помилка «Сбербанка» в тому, що вони спочатку навчили свою нейромережу на інформації, яка суперечить цінностям нашої країни. І, відповідно, якщо обійти обмеження, які вони встановили, то ми приходимо до інформації, яка не повинна бути в нейромережі, створеній «Сбербанком», – розповіла 15-річна співрозмовниця Міхалкова, яка зуміла обійти обмеження цієї нейромережі наприкінці 2025 року.
Сам автор і ведучий проєкту обурився цьому, заявивши, що йдеться про «потьомкінські села і дволикого Януса», де є офіційна і неофіційна сторони кримського питання.
Інсталяція «Крым.Россия.Навсегда» в центрі Сімферополя, архівне фото
У «Сбербанке» публічно не відреагували на це.
На підставі своїх даних GigaChat також розписав співрозмовниці Микити Міхалкова інструкцію, як російським територіям відокремитися від РФ і стати незалежними державами. Алгоритм включає кілька складових: від розробки історико-культурної концепції до формування державних символів території, організації там масових акцій, проведення альтернативних референдумів, створення паралельних органів влади та їхньої міжнародної легітимізації.
Усе це Росія протягом останніх 20 років реалізовувала на окупованих нею територіях України та інших країн.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: «Гіркота, шок». Кримчани – про пропозицію визнати Крим російським