У Києві попрощалися з 87-річною вченою-біологинею, правозахисницею Наталією Беліцер. Багаторічна експертка українського Інституту демократії імені Пилипа Орлика зробила великий внесок у процес визнання прав корінних народів в Україні. Більшу частину свого життя Наталія Беліцер присвятила Криму та боротьбі за права кримськотатарського народу. Який останній подарунок вона отримала від кримських татар після смерті та що залишила після себе для Криму, розповідаємо у матеріалі Крим.Реалії.
Історія життя Наталії Беліцер оповідає про те, як киянка родом із родини радянського академіка стала кримознавицею та захисницею прав корінних народів.
Українська правозахисниця, вчена Наталія Беліцер
Окрім наукової кар'єри біологині-ботанікині та наявності докторського ступеня, основну свою діяльність вона присвятила правозахисту. Була багаторічною експерткою українського Інституту демократії імені Пилипа Орлика, спеціалізувалася на питаннях демократії, прав людини, міжетнічних відносин, мультикультурного суспільства та вирішення міжнаціональних конфліктів.
Багато років свого життя Наталія Беліцер присвятила боротьбі кримськотатарського народу за повернення на батьківщину, а також питанню визнання та реалізації прав кримських татар як корінного народу України.
Такого щирого та відданого друга для киримли треба було ще пошукатиМаксим Майоров
У радянські роки вона поширювала правозахисний самвидав, а після розпаду СРСР була учасницею багатьох акцій та знакових подій у Криму та Києві в 1990-х роках минулого століття і донині.
«Наталія Беліцер присвятила три десятиліття життя підтримці кримськотатарського народу. Такого щирого та відданого друга для киримли треба було ще пошукати. Наталія Беліцер народилася в Москві й не раз наголошувала, що в ній немає ні краплі української крові. Проте спілкувалася завжди вишуканою українською мовою – за винятком тих моментів, коли переходила на хорошу англійську», – згадує про неї співробітник Українського інституту національної пам’яті Максим Майоров.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:
Про права корінних народів«Говоримо про шанси зникаючого народу на розвиток»
Наталія Беліцер як експертка вивчала боротьбу за визнання прав корінних народів у світі та брала участь у правозахисному русі, зокрема за права кримських татар. Брала участь у розробці законопроєктів «Про корінні народи України», «Про статус кримськотатарського народу в Україні» та «Про внесення змін до розділу Х Конституції України «Автономна Республіка Крим».
Ці закони дозволили офіційно визнати в Україні статус і права трьох корінних народів України: кримських татар, караїмів та кримчаків, а також реалізувати на державному рівні багато з того, за що представники кримських татар боролися багато років.
Лозунги на жалобному мітингу в роковини депортації кримських татар із Криму, Сімферополь, 2012 рік
Наталія Беліцер стала одним із головних архітекторів правового фундаменту для захисту корінних народів УкраїниМеджліс кримськотатарського народу
«Наталія Беліцер була незмінною гостею сесій Курултаю кримськотатарського народу та засідань Меджлісу кримськотатарського народу, а також учасницею численних загальноукраїнських та міжнародних форумів, присвячених долі Криму та його корінного етносу. Наталія Беліцер стала одним із головних архітекторів правового фундаменту для захисту корінних народів України. Її наукові праці, університетські лекції, виступи та дискусії в медіа відкрили українській та світовій спільноті глибоке розуміння історії, унікальної культури та праведної боротьби кримськотатарського народу», – зазначають у Меджлісі кримських татар.
Наталія Беліцер
Наталія Беліцер виступала за правовий статус Криму як кримськотатарської національної автономії у складі України. Навколо цього питання тривають дискусії в українському суспільстві.
Автономія кримських татар нарешті вводить ситуацію в нормальне правове та політичне русло, а не навпакиНаталія Беліцер
«Україна невиправдано довго зволікала з визнанням кримських татар корінним народом і врешті-решт зробила це після окупації Криму – 20 березня 2014 року постановою Верховної Ради. І автономія кримських татар нарешті вводить ситуацію в нормальне правове та політичне русло, а не навпаки. Ми отримаємо те, що посідає своє законне місце в державному устрої, міжнародному праві, і жодним чином не загрожує іншим етнічним групам чи індивідуальним правам людини. Мова про вирівнювання шансів корінного народу, що перебуває під загрозою зникнення, – шансів на нормальний безперешкодний розвиток, співпрацю з іншими народами», – заявляла вона.
На її думку, така форма реалізації права корінного народу на самовизначення могла б стати запобіжником від окупації Криму у 2014 році.
Спадщина Беліцер для деокупації Криму
У 2017 році дослідниця презентувала свою книжку «Кримські татари як корінний народ: Історія питання та сучасні реалії». У ній розглядаються питання визначення терміна «корінні народи», розкривається відмінність прав корінних народів від прав національних меншин та міжнародний досвід їх забезпечення.
Видання «Кримські татари як корінний народ: Історія питання та сучасні реалії» Наталії Беліцер
Авторка говорить про кримських татар як про корінний народ у контексті російської окупації та анексії Криму і порушує проблему кримськотатарської національної автономії. Наталія Беліцер сподівалася, що її праця допоможе у процесі майбутньої реінтеграції Криму в українське суспільство після його деокупації.
«Оскільки весь ряд зазначених питань безпосередньо пов'язаний із проблемою деокупації та подальшої інтеграції Криму не лише в правовий, а й у соціально-культурний простір України, сподіваюся, що цей посібник зможе відіграти певну роль у розвитку подальшого активного діалогу та обговорення зазначених тем діячами громадянського суспільства та владних структур», – зазначала авторка.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:
«У Конституції України зміниться сама сутність АРК»Вона багато років послідовно досліджувала та захищала права людини, корінних народів, приділяючи особливу увагу кримськотатарському народуМустафа Джемілєв
У 2018 році вийшло доповнене видання цієї книжки.
«Наталія Беліцер належала до тих людей, чия робота не була гучною, але мала велику силу. Вона багато років послідовно досліджувала та захищала права людини, корінних народів, приділяючи особливу увагу кримськотатарському народу, його історії, правовому статусу та боротьбі за відновлення справедливості. Її книжка «Кримські татари як корінний народ» стала важливою працею для розуміння того, чому визнання прав корінного народу Криму є не лише питанням історичної пам'яті, а й частиною сучасного міжнародного права, демократії та майбутнього України», – заявляє національний лідер кримських татар Мустафа Джемілєв.
Мустафа Джемілєв
Прощання з Кримом
Залишивши спадщину для деокупації Криму, Наталія Беліцер не дожила до цього моменту.
Наталія Беліцер до самозабуття любила Крим. Щороку вона намагалася приїжджати бодай на два-три тижніРефат Чубаров
Вона дуже любила Кримський півострів і до 2014 року приїжджала туди за будь-якої нагоди.
«Наталя Беліцер до самозабуття любила Крим. Щороку вона намагалася приїжджати бодай на два-три тижні на Карадазьку наукову станцію, де, як вона стверджувала, у неї створювалася найблагодатніша духовна атмосфера для інтелектуальних пошуків і роздумів, написання нових наукових статей... Сюди з різних куточків Криму з'їжджалися її друзі – кримські татари», – каже голова Меджлісу кримських татар Рефат Чубаров.
Краєвид на Карадаг, архівне фото
У кримськотатарській спільноті вважали Наталію Беліцер «другом свого народу» і зі скорботою сприйняли звістку про її кончину. Багато хто з тих, хто через російську анексію Криму не зміг попрощатися з нею в Києві, ініціювали для неї останній подарунок на знак пам'яті.
20 червня Наталію Беліцер поховали на Байковому кладовищі в Києві, накривши її труну кримськотатарським прапором.
Похорон української правозахисниці Наталії Беліцер пройшов під кримськотатарським прапором, 20 червня 2026 року
Рефат Чубаров пояснив: це стало символічним жестом прощання її друзів із нею та прощання Наталією Беліцер із Кримом.